Шкали PHQ-9 і GAD-7: що вони вимірюють і як правильно читати результат

Простими словами про два опитувальники, які найчастіше заповнюють на прийомі психіатра, і про те, як не помилитися, трактуючи власний бал.

🎯 Головне коротко
  • PHQ-9 — це коротка шкала з дев’яти запитань про ознаки депресії, а GAD-7 — сім запитань про тривогу. Обидві заповнюються за кілька хвилин.
  • Бали лише показують, наскільки виражені прояви за останні два тижні. Вищий бал означає більше приводів для уваги, а не автоматичний діагноз.
  • Це скринінг — фільтр, що допомагає лікарю зорієнтуватися. Діагноз ставить психіатр після очної бесіди, а не сама анкета.
  • Онлайн-тест не замінює фахівця: однаковий бал у різних людей може означати зовсім різні речі.
  • Дев’яте запитання PHQ-9 стосується думок про смерть. Якщо такі думки є — це привід звернутися по допомогу вже сьогодні, а не чекати.
  • У клініці «Пульс» у Львові ці шкали — лише частина комплексного чекапу разом із бесідою й аналізами.
Жмаков Олег Анатолійович — психіатр-нарколог вищої категорії, клініка «Пульс»
✅ Статтю перевірено лікарем наркологом
Психіатр-нарколог вищої категорії • Головний лікар клініки «Пульс»

Стаж 30 років. Закінчив НМУ ім. О.О. Богомольця за спеціальністю «Психіатрія». Поєднує клінічний досвід із сучасними протоколами лікування залежностей. Дата перевірки: 30.06.2026.

Що таке PHQ-9 і GAD-7 простими словами

PHQ-9 і GAD-7 — це короткі опитувальники (анкети), які використовують у всьому світі, щоб швидко оцінити стан людини. PHQ-9 запитує про ознаки депресії. GAD-7 — про ознаки тривоги. Кожне запитання просить згадати, як часто певний прояв турбував вас за останні два тижні. Ви обираєте один із чотирьох варіантів: від «жодного дня» до «майже щодня».

Ці шкали часто пропонують заповнити на прийомі. Ви могли зустріти їх під час чекапу психічного здоров’я у Львові, у сімейного лікаря або в інтернеті. Люди бачать свій бал і починають хвилюватися: «У мене високий результат — значить, я хворий?» Насправді все складніше і водночас спокійніше. Нижче ми розберемо, що саме вимірює кожна шкала і як читати цифру, не роблячи поспішних висновків про себе.

Важливо від самого початку зрозуміти головне. Опитувальник не ставить діагноз. Він лише допомагає лікарю й пацієнту звернути увагу на певні симптоми та не пропустити їх. Це схоже на термометр: він показує, що температура підвищена, але не каже, чому саме. Причину знаходить лікар після розмови й огляду.

PHQ-9: шкала для оцінки депресії

PHQ-9 (від англ. Patient Health Questionnaire, «опитувальник здоров’я пацієнта») складається з дев’яти пунктів. Кожен пункт описує одну з типових ознак депресії. Людина оцінює, як часто це турбувало її за останні два тижні. Відповіді мають бали від 0 до 3, тому підсумок може бути від 0 до 27. Що вищий бал — то більше проявів людина в себе відзначила.

Вісім із дев’яти пунктів стосуються таких ознак (дев’яте запитання, про думки про смерть, розберемо окремо нижче):

Окремо варто сказати про дев’яте запитання. Воно делікатно питає про думки, що краще було б не жити або якось нашкодити собі. Це не спроба налякати. Такі думки важливо не пропустити, бо саме вони найбільше потребують уваги фахівця. Якщо ви або близька людина відзначили цей пункт — це привід звернутися по допомогу, не відкладаючи, навіть коли решта балів невисока.

  • Втрата інтересу та задоволення — коли справи, які раніше тішили, стали байдужими.
  • Знижений настрій, пригніченість або відчуття безнадії, що тримається більшість днів.
  • Проблеми зі сном — важко заснути, часті пробудження або, навпаки, надмірна сонливість.
  • Втома і брак енергії, коли навіть звичні дії даються важко.
  • Зміни апетиту — їжа не тішить, або, навпаки, людина їсть значно більше.
  • Негативне ставлення до себе — відчуття, що ти невдаха або підвів рідних.
  • Труднощі з концентрацією — важко зосередитися на роботі, читанні чи розмові.
  • Загальмованість або, навпаки, непосидючість, помітні для оточення.

GAD-7: шкала для оцінки тривоги

GAD-7 (від англ. Generalized Anxiety Disorder, «генералізований тривожний розлад») влаштована так само просто. У ній сім пунктів, кожен теж оцінюється від 0 до 3 балів. Тому підсумок буває від 0 до 21. Шкала питає про прояви тривоги за останні два тижні: як часто вони турбували і наскільки заважали.

Сім запитань GAD-7 стосуються таких відчуттів:

GAD-7 добре вловлює не лише сильну тривогу, а й її тілесні прояви: напруження, неспокій, дратівливість. Часто люди роками живуть із такими симптомами, вважаючи це «просто характером». Опитувальник допомагає побачити, що прояви стійкі й помітно впливають на життя. Але, як і з PHQ-9, цифра сама собою нічого не вирішує — її треба розглядати разом із лікарем, який врахує вашу історію та обставини.

  • Нервозність, тривога або внутрішнє напруження, які важко вимкнути.
  • Неможливість зупинити або контролювати хвилювання, коли думки крутяться по колу.
  • Надмірне занепокоєння різними речами — навіть дрібницями.
  • Труднощі з розслабленням, відчуття, що ви постійно напружені.
  • Непосидючість — важко всидіти на місці.
  • Дратівливість, коли легко «спалахуєте» через дрібниці.
  • Відчуття страху, ніби має статися щось погане, без явної причини.

Як рахуються бали і що означають діапазони

Підрахунок простий: бали за всі відповіді додають. Отриману суму порівнюють із загальноприйнятими діапазонами. Вони орієнтовні й потрібні, щоб швидко зрозуміти, наскільки виражені прояви. Це не «оцінка тяжкості хвороби», а підказка, чи варто обговорити стан із фахівцем детальніше.

Для PHQ-9 (депресія) прийнято такі орієнтири:

Для GAD-7 (тривога) діапазони схожі: 0–4 — мінімальні прояви, 5–9 — легкі, 10–14 — помірні, 15–21 — виражені. У багатьох рекомендаціях бал 10 і вище вважають сигналом, що потрібна ретельніша оцінка фахівця. Ще раз наголосимо: ці числа — не вирок і не діагноз. Одна й та сама сума в різних людей може мати різні причини, і тільки лікар з’ясує справжню картину.

  • 0–4 бали — мінімальні прояви, зазвичай приводу для тривоги немає.
  • 5–9 балів — легкі прояви, варто спостерігати за станом.
  • 10–14 балів — помірні прояви, доречно обговорити з фахівцем.
  • 15–19 балів — помірно виражені, консультація бажана.
  • 20–27 балів — виражені прояви, потрібна очна оцінка психіатра.

Головне: це скринінг, а не діагноз

Слово «скринінг» означає швидку перевірку, яка допомагає відсіяти ситуації, що потребують уваги. Скринінг ніколи не дорівнює діагнозу. PHQ-9 і GAD-7 показують, що певні симптоми присутні й наскільки вони виражені. Але вони не знають вашої історії, обставин життя, стану фізичного здоров’я чи ліків, які ви приймаєте. Саме тому анкета — це початок розмови, а не її кінець.

Депресію і тривожні розлади діагностують за міжнародними критеріями (МКХ-11, DSM-5), і зробити це може лише лікар. Він з’ясовує, як довго тривають симптоми, чи є фізичні причини, чи не пов’язаний стан із іншими подіями. Наприклад, високий бал може бути наслідком горя, виснаження, хвороби щитоподібної залози чи побічної дії ліків — а не депресії. Розрізнити це здатна тільки очна оцінка.

Тому опитувальники завжди поєднують із клінічною бесідою. Під час комплексного чекапу психіки лікар дивиться на бал разом із вашою розповіддю та за потреби результатами аналізів. Цифра дає напрямок, а рішення ухвалює фахівець. Так знижується ризик і пропустити проблему, і почепити зайвий «ярлик» там, де його немає.

Що про надійність шкал кажуть наукові джерела

PHQ-9 і GAD-7 не вигадані для однієї клініки. Це перевірені інструменти, які багато років використовують у різних країнах і мовах. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) підтримує застосування коротких структурованих опитувальників для раннього виявлення проблем психічного здоров’я, особливо на рівні первинної медичної допомоги, де важлива швидкість і простота.

Британський інститут NICE, який готує клінічні настанови на основі доказів, рекомендує подібні шкали як допоміжний інструмент для оцінки й спостереження за станом пацієнтів із депресією та тривогою. Систематичні огляди, зокрема в базі Cochrane, вивчали, наскільки точно ці шкали вловлюють реальні розлади. Загальний висновок: як фільтр для скринінгу вони працюють добре, але їх завжди слід підтверджувати клінічною оцінкою.

Ми свідомо не наводимо конкретних відсотків «точності» — вони різняться залежно від умов дослідження, і виривати одну цифру з контексту було б некоректно. Головне, що варто винести: наукова спільнота бачить у PHQ-9 і GAD-7 корисний, але допоміжний інструмент. Вони не замінюють лікаря, а допомагають йому працювати уважніше й системніше.

Хочете зрозуміти свій результат разом із лікарем?

Опитувальник дає лише напрямок — повну картину бачить психіатр. У клініці «Пульс» у Львові ви пройдете чекап психічного здоров’я з бесідою та аналізами за один візит: очно, онлайн або з викликом додому. Анонімно, цілодобово, за ліцензією МОЗ. Телефонуйте: (067) 103-33-53.

📞 (067) 103-33-53

Поширені міфи про опитувальники

Навколо цих шкал є кілька непорозумінь, які варто спокійно розвіяти. Вони заважають людям адекватно сприймати свій результат і часом лякають без причини.

Розглянемо найпоширеніші з них:

  • «Набрав багато балів — значить, я хворий». Ні. Високий бал лише каже, що проявів багато. Причина може бути тимчасовою — перевтома, стрес, недосип, фізична хвороба. Її визначає лікар.
  • «Шкала ставить діагноз». Опитувальник не ставить діагнозів узагалі. Це вимірювальний інструмент, як термометр. Діагноз — це висновок фахівця після повної оцінки.
  • «Онлайн-тест замінює лікаря». Онлайн-варіант можна пройти для орієнтації, але він не враховує контексту вашого життя й здоров’я. Самому трактувати результат ризиковано.
  • «Низький бал означає, що все точно гаразд». Не завжди. Деякі люди применшують свої симптоми або відповідають «як правильно». Тому бесіда з лікарем важлива навіть за невисокого результату.

Кому корисні шкали і чому результат не можна трактувати самому

PHQ-9 і GAD-7 корисні багатьом. Вони допомагають людині помітити те, що вона довго ігнорувала, і дають лікарю зручну відправну точку для розмови. Їх зручно використовувати повторно, щоб бачити динаміку: наприклад, порівняти стан до й через кілька тижнів після початку допомоги. Так і пацієнт, і фахівець бачать, чи є зміни.

Водночас у самостійного трактування є чіткі межі. Людина у тривожному чи пригніченому стані схильна оцінювати себе надто суворо. Бал легко неправильно зрозуміти, накрутити себе або, навпаки, заспокоїтися там, де потрібна увага. Крім того, схожі симптоми бувають при фізичних хворобах, і без обстеження їх легко переплутати. Саме тому результат потребує фахового погляду.

Є ситуації, коли до лікаря варто йти незалежно від балів: якщо симптоми тривають довше двох тижнів, наростають, заважають працювати чи спати, або якщо з’явилися думки про безнадію чи небажання жити. У таких випадках анкета — лише привід зробити перший крок, а не спосіб «перевіритися й заспокоїтися».

Як шкали використовують під час чекапу в клініці «Пульс» у Львові

У наркологічній клініці «Пульс» у Львові (вул. Грінченка, 5) PHQ-9 і GAD-7 — це лише частина ширшого обстеження, а не окремий «тест». Спершу лікар-психіатр проводить бесіду й вислуховує вашу історію. Опитувальники допомагають структурувати розмову й нічого не пропустити. За потреби психіатр призначає лабораторні аналізи, які виконуються в партнерській лабораторії, щоб виключити фізичні причини симптомів.

За підсумком ви отримуєте письмовий висновок і зрозумілі рекомендації. Прийом можливий очно, онлайн або з викликом лікаря додому по Львову й області. Клініка працює цілодобово, анонімно та без узяття на облік, за ліцензією МОЗ. Якщо ви замислюєтеся про перевірку стану, докладніше про формат обстеження можна прочитати на сторінці про консультацію психіатра з аналізами за один візит.

Такий підхід відповідає світовій практиці: шкала дає число, бесіда дає контекст, аналізи виключають тілесні причини, а рішення ухвалює лікар. Разом це знижує ризик помилки і дає вам чесну, зважену картину, а не поспішний висновок за однією цифрою.

Дисклеймер, невідкладні ситуації та медична рецензія

Ця стаття має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Діагноз і план допомоги визначає психіатр після очного огляду. Самостійно трактувати бали PHQ-9 чи GAD-7 і на їх основі приймати рішення про лікування не варто.

Якщо стан гострий — сильна тривога, розпач, а надто думки про те, щоб нашкодити собі, — не залишайтеся наодинці з цим. Цілодобово доступна безкоштовна лінія психологічної підтримки Lifeline Ukraine 7333. Якщо є загроза життю або здоров’ю, телефонуйте на екстрену медичну допомогу 103. Клініка «Пульс» також працює цілодобово: (067) 103-33-53.

Матеріал підготовлено за участю фахівців клініки «Пульс» і рецензовано головним лікарем Жмаковим Олегом Анатолійовичем — психіатром-наркологом вищої категорії з понад 30-річним досвідом практики (ліцензія МОЗ АД 2273602411). Ми спираємося на позиції ВООЗ, настанови NICE, огляди Cochrane та міжнародні класифікації МКХ-11 і DSM-5, не наводячи вигаданих цифр чи досліджень.

❓ Часті запитання

Що таке шкала PHQ-9?
PHQ-9 — це короткий опитувальник із дев’яти запитань про ознаки депресії за останні два тижні. Людина відповідає, як часто її турбували знижений настрій, втрата інтересу, проблеми зі сном, втома та інші прояви. Бали додають, і сума показує, наскільки виражені симптоми. Це скринінг, який допомагає лікарю зорієнтуватися, а не готовий діагноз.
Скільки питань у PHQ-9 і GAD-7?
У PHQ-9 дев’ять запитань про ознаки депресії, підсумковий бал — від 0 до 27. У GAD-7 сім запитань про тривогу, бал — від 0 до 21. Кожна відповідь оцінюється від 0 до 3 балів залежно від того, як часто прояв турбував за останні два тижні. Заповнення обох анкет займає лише кілька хвилин.
Як інтерпретувати результат GAD-7?
Для GAD-7 орієнтовні діапазони такі: 0–4 бали — мінімальна тривога, 5–9 — легка, 10–14 — помірна, 15–21 — виражена. Бал від 10 зазвичай вважають сигналом, що варто детальніше обговорити стан із фахівцем. Але це лише орієнтир: справжню причину й потребу в допомозі визначає лікар після бесіди, а не сама цифра.
Чи можна поставити діагноз за опитувальником?
Ні. PHQ-9 і GAD-7 — це скринінгові інструменти, а не діагностичні. Вони показують, що симптоми присутні й наскільки вони виражені, але не враховують вашої історії, фізичного здоров’я чи обставин. Діагноз депресії або тривожного розладу ставить лише лікар за критеріями МКХ-11 чи DSM-5 після очної оцінки.
Чим скринінг відрізняється від діагнозу?
Скринінг — це швидка перевірка, яка допомагає відсіяти ситуації, що потребують уваги. Він схожий на термометр: показує, що щось не так, але не каже причини. Діагноз — це обґрунтований висновок лікаря після повної оцінки: бесіди, вивчення історії та за потреби аналізів. Скринінг лише спрямовує до діагностики, але сам її не замінює.
Чи можна пройти PHQ-9 і GAD-7 онлайн замість візиту до лікаря?
Онлайн-варіант можна заповнити для загальної орієнтації, але він не замінює фахівця. Анкета не бачить контексту вашого життя, стану здоров’я й ліків, які ви приймаєте. Однаковий бал у різних людей може означати різні речі. Тому результат варто обговорити з психіатром, який врахує всю картину й дасть зважені рекомендації.
Що робити, якщо в мене високий бал за PHQ-9?
Високий бал не означає автоматично, що ви хворі — він лише показує, що проявів багато. Причина може бути тимчасовою: стрес, недосип, фізична хвороба. Найкраще звернутися до психіатра, щоб з’ясувати справжню картину. Якщо ж ви відзначили думки про небажання жити, зверніться по допомогу сьогодні: лінія 7333 цілодобово, екстрено — 103.
Наскільки надійні шкали PHQ-9 і GAD-7?
Це перевірені інструменти, які використовують у багатьох країнах. ВООЗ підтримує короткі опитувальники для раннього виявлення, NICE рекомендує їх як допоміжний засіб, а огляди Cochrane підтверджують їхню користь як скринінгу. Водночас усі джерела наголошують: результат треба обов’язково підтверджувати клінічною оцінкою лікаря, бо сам по собі він діагнозу не дає.
📚 Джерела
  1. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) — Матеріали про психічне здоров’я та застосування коротких скринінгових інструментів у первинній медичній допомозі (mhGAP).
  2. NICE (National Institute for Health and Care Excellence) — Клінічні настанови щодо оцінки та ведення депресії й тривожних розладів у дорослих.
  3. Cochrane — Систематичні огляди чутливості та специфічності опитувальників PHQ-9 і GAD-7 як інструментів скринінгу.
  4. DSM-5 (Американська психіатрична асоціація, APA) — Діагностичні критерії депресивних і тривожних розладів, на які спираються під час клінічної оцінки.
  5. МКХ-11 (ВООЗ) — Міжнародна класифікація хвороб 11-го перегляду — офіційні критерії розладів настрою та тривоги.
  6. Lifeline Ukraine — Цілодобова безкоштовна лінія психологічної підтримки та запобігання самогубствам — 7333.
⚕️ Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря-нарколога. Не змінюйте схему прийому й не відміняйте призначені препарати самостійно — для багатьох речовин раптова відміна небезпечна. Рішення про лікування ухвалюйте разом із фахівцем.