Я — Гур Юрій Ігорович, психолог наркологічної клініки «Пульс» у Львові, кризовий консультант із хімічної залежності та дипломований адиктолог. У клініці я працюю в парі з головним лікарем, психіатром-наркологом Жмаковим Олегом Анатолійовичем: лікар відповідає за медичну частину лікування, а я — за психологічну. Такий поділ дає змогу людині, яка звертається по допомогу, отримати і безпечний медичний супровід, і підтримку в той момент, коли фізичні симптоми вже минули, а страх, розгубленість і запитання «що далі» залишилися. Приймаю анонімно — очно в клініці на вулиці Грінченка, 5, або онлайн.
Я маю вищу освіту та пройшов базовий теоретико-практичний курс (60 годин) «Основи консультування клієнтів у кризовому стані» в Інституті інноваційної психології та психотерапії у Львові (2023). Програма охоплювала теорію прив’язаності, структуру особистості, навички активного слухання, формування запиту, роботу з відчуттям провини та образи, мотивацію і пошук власних сил людини, а також роботу з травмою та посттравматичним синдромом. Саме ці теми найчастіше стають змістом розмови з людиною, яка бореться із залежністю, тому для мене вони перетворилися на щоденний інструмент, а не на пункт у переліку пройдених тем.
Окремий напрям моєї підготовки — емоційний інтелект. Я брав участь у міжнародному науково-практичному семінарі «Емоційний інтелект і системний менеджмент у роботі психолога» — майстер-класі доктора психологічних наук, професора Сальваторе Джакомуцці (Salvatore Giacomuzzi; Відень, Австрія). Семінар організували Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка та Sigmund Freud University, Vienna (13 вересня 2018 року, м. Полтава). Уміння помічати власні емоції та емоції іншої людини, називати їх і не втрачати рівноваги в напруженій розмові — це те, що в кризовому консультуванні часто важить більше за будь-яку методику.
Поза клінікою я волонтер у Львові та на Полтавщині і фахівець з молодіжної роботи. Я пройшов базовий тренінг Програми «Молодіжний працівник»-2018 (24 навчальні години) Міністерства молоді та спорту України і Державного інституту сімейної та молодіжної політики за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН), а комунальна установа «Обласний молодіжний центр» Полтавської обласної ради відзначила мене дипломом за вагомий внесок у розвиток волонтерської діяльності в Полтавському регіоні (2018). Досвід роботи з молоддю в громаді — через спорт, спільні справи та розмову на рівних — я переношу і в клініку, де довіра часто народжується не в кабінеті, а в колі на подвір’ї чи за спільним обідом.
Спорт для мене — не розвага на вихідних, а спосіб життя: футбол і футзал, тренажерна зала, волейбол, гірські лижі в Карпатах. Я переконаний, що людині, яка відмовляється від речовини, потрібно чимось заповнити звільнене місце — тілом, командою, відчуттям власної сили. Тому я охоче виводжу учасників реабілітаційної програми на майданчик, у театр чи просто на спільний обід, бо одужання — це не лише те, що людина більше не вживає, а й повернення до життя, у якому є радість, люди та плани. Так на моїх зустрічах поруч із розмовою завжди є рух, команда і план на найближчий тиждень.
