Мефедрон (4-метилметкатинон, або 4-MMC) — це синтетичний катинон, потужний психостимулятор із наркотичною дією. На вулицях його називають “мяу-мяу”, “меф”, “кристали”, “сіль”. За фізіологічною дією він подібний до кокаїну та амфетаміну, але вважається ще більш небезпечним.
Форми випуску та механізм дії
Мефедрон поширюється у вигляді білого кристалічного порошку, кристалів або таблеток. Вживається внутрішньовенно, внутрішньом’язево, або снифується. Діяння розпочинається швидко — від 5 до 20 хвилин.
Мефедрон блокує зворотне захоплення серотоніну, дофаміну та норадреналіну в синапсах мозку. Це викликає надмірне накопичення цих нейромедіаторів, що спричиняє інтенсивний кайф, але також призводить до руйнування нервової системи.
Головна небезпека: Мефедрон викликає залежність РАНІШЕ, ніж кокаїн. Психологічна залежність розвивається часто після 2-3 прийомів, а фізична залежність появляється протягом 1-2 тижнів регулярного вживання.
Характеристики залежності від мефедрону
- Надзвичайно висока потенція залежності (порівняна з героїном)
- Короткотривалість дії (1.5–4 години) — призводить до бінгового вживання (“марафонів”)
- Психостимулюючі властивості, що часто викликають паніку та психоз
- Кардіотоксичність — пошкодження серця та судинна гіпертензія
- Нейротоксичність — необоротні зміни структури мозку