Когнітивно-поведінкова терапія в корекції мислення залежної людини

Залежність – це не просто звичка, а складний стан, який охоплює тіло, емоції та розум. В Україні, де мільйони людей зіткнулися з травмами війни, стресом і нестабільністю, залежність стала особливо актуальною проблемою. Думки на кшталт “Я не впораюся без цього”, “Вживання – мій єдиний вихід” або “Я не гідний кращого життя” стають пасткою, що утримує людину в цьому стані.

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) – один із найефективніших методів, який допомагає перебудувати мислення і знайти шлях до одужання. У цій статті ми розберемо, як працює КПТ, які техніки вона пропонує і чому вона така важлива для українців, які борються із залежністю. Ми наведемо приклади з практики українських клінік, наукові дані з місцевих досліджень і практичні кроки, які ви можете спробувати вже сьогодні. Готові дізнатися, як змінити своє життя? Тоді почнемо!

А ви помічали, як ваші думки впливають на ваші звички? Подумайте про це, поки ми занурюємося в тему.

Вступ: Чому мислення відіграє ключову роль у залежності?

Залежність в Україні часто посилюється зовнішніми чинниками: війною, економічними труднощами, вимушеним переселенням. Це не лише фізичний потяг до алкоголю, наркотиків чи азартних ігор, а й система переконань, яка формується в голові. Наприклад, людина може думати: “Без пляшки я не переживу цей стрес” або “Гра – мій єдиний шанс вирватися зі злиднів”. Ці думки стають внутрішнім голосом, який виправдовує залежність і робить відмову від неї складним випробуванням. Але що, якщо цей голос можна перевчити?

КПТ допомагає розпізнавати такі пастки мислення, ставити їх під сумнів і замінювати на здорові альтернативи. В умовах війни цей метод став особливо затребуваним в українських реабілітаційних центрах, де фахівці стикаються зі зростанням кількості людей, які шукають допомоги. Якщо ви або ваш близький боретеся із залежністю, не впадайте у відчай – КПТ вже допомогла тисячам українців повернути контроль над своїм життям. Давайте розберемо, як це працює, і надихнемося реальними історіями.

Що таке когнітивно-поведінкова терапія?

Визначення та суть методу

Когнітивно-поведінкова терапія – це психотерапія, заснована на ідеї, що наші думки безпосередньо впливають на емоції та поведінку. Якщо ви думаєте: “Без сигарети я не заспокоюся”, це викликає тривогу, а тривога штовхає вас закурити. КПТ розриває цей ланцюжок, допомагаючи змінювати негативні переконання. В Україні цей метод активно застосовують у наркологічних центрах і клініках для лікування залежностей – від алкоголю до ігроманії, – а також для допомоги людям із посттравматичним стресовим розладом (ПТСР), що особливо актуально з 2022 року.

Когнітивно-поведінкова терапія – це практичний підхід, орієнтований на “тут і зараз”. На відміну від психоаналізу, який копається в минулому, вона пропонує конкретні інструменти для вирішення поточних проблем. Зазвичай курс триває 8-20 сесій, і його часто комбінують із медикаментозною підтримкою.

Основні принципи та техніки

КПТ включає кілька ключових етапів:

• Виявлення думок. Помічайте, що спадає на думку в складні моменти. Наприклад: “Без випивки я не впораюся з тривогою”.
• Аналіз. Перевіряйте ці думки на правдивість: “Чи доведено це? Чи були випадки, коли я обходився без алкоголю?”
• Когнітивна реструктуризація. Замінюйте шкідливі переконання на корисні: “Я можу знайти інші способи впоратися”.
• Поведінкові експерименти – пробуйте нову поведінку, наприклад, замініть сигарету дихальними вправами й оцініть результат.
• Профілактика рецидивів: вчіться розпізнавати тригери і готувати план дій, наприклад, телефонувати другу замість того, щоб вживати.

Приклад із практики: Львівській центр реабілітації

Олег, 35 років, звернувся до Львівського центру реабілітації “Пульс” з алкогольною залежністю, що посилилася після початку війни. Він думав: “Без горілки я не засну, війна занадто тисне”. Терапевт запропонував вести щоденник думок: записувати, що він відчуває перед сном і які думки виникають. Олег помітив, що його страх – “Я не впораюся з цією ніччю” – був перебільшенням. Разом вони спробували техніку дихання 4-7-8 (вдих на 4 секунди, затримка на 7, видих на 8). Через місяць Олег спав без алкоголю і говорив: “Я зрозумів, що можу контролювати себе”.

Посилання та пояснення

Когнітивно-поведінкова терапія в Україні активно розвивається завдяки Українському інституту когнітивно-поведінкової терапії (UICBT) у Львові, який з 2013 року навчає фахівців за стандартами Європейської асоціації CBT. Дослідження, проведене 2022 року в межах проєкту “Resilience Ukraine” за підтримки UICBT, засвідчило, що КПТ знижує потяг до речовин у 60% пацієнтів із залежністю через 12 тижнів терапії.

Мислення залежної людини: Що йде не так?

Типові когнітивні спотворення

Залежність підживлюється помилками мислення. В українському контексті, де стрес від війни посилює ці викривлення, вони стають особливо помітними:

• Катастрофізація. “Якщо я не вип’ю, я збожеволію від сирен”.
• Чорно-біле мислення. “Я або п’ю щодня, або повинен стати святим”.
• Заперечення можливостей. “Я не зможу кинути, війна зламала мене”.

Приклади негативних думок

• “Алкоголь – єдине, що рятує від спогадів про бомбардування”.
• “Я слабак, тому знову зірвався”.
• “Усі навколо п’ють, щоб упоратися, це норма”.

Приклад із практики: Львівській центр реабілітації

Ірина, 29 років, потрапила до Львівського центру реабілітації “Пульс” із залежністю від заспокійливих після переїзду з Харкова. Вона думала: “Без таблеток я не переживу тривогу”. Терапевт запропонував експеримент: записувати, скільки вона спить без ліків. Ірина виявила, що засинає, слухаючи аудіокниги, і замінила думку на “Я можу заспокоїтися сама”. Через два місяці вона відмовилася від препаратів.

Інший випадок – Андрій, 31 рік, із того ж центру, з ігровою залежністю. Він вірив: “Якщо не зіграю, втрачу шанс розбагатіти”. Аналіз показав, що він втрачав утричі більше, ніж вигравав. Нова думка – “Гра тільки погіршує моє життя” – допомогла йому зупинитися.

Посилання та пояснення

Дослідження Чорноморського національного університету ім. Петра Могили (2024) засвідчило, що у 57% українців із ПТСР і залежністю спостерігаються когнітивні спотворення, пов’язані з війною. Когнітивно-поведінкова терапія допомагає знизити їхній вплив на 40% за 20 сесій.

Як когнітивно-поведінкова терапія допомагає коригувати мислення?

Техніки в дії

КПТ пропонує арсенал технік:

• Щоденник думок. Записуйте ситуацію, емоції та думки. Наприклад: “Сирена → Страх → Мені потрібно випити”.
• Сократичний діалог. Ставте запитання: “Що буде, якщо я не вип’ю? Чи були випадки, коли я справлявся?”
• Рольовий програш. Відпрацьовуйте відмову від речовини з терапевтом.

Спробуйте вдома: Візьміть зошит. Запишіть одну думку, яка вас тягне до залежності. Задайте собі: “Це правда? Які в мене докази?” Придумайте альтернативу.

Приклад із практики: Львівська наркологічна клініка “Пульс”

Тарас, 42 роки, лікувався в клініці “Пульс” від алкоголізму після служби в армії. Його думка: “Без пива я не розслаблюся після спогадів”. Через рольові ігри він навчився говорити “ні” друзям і замінив пиво пробіжками. Через три місяці він сказав: “Я знайшов себе заново”.

Довідка:

Дослідження UICBT (2023) підтвердило, що КПТ знижує рівень тривожності у 70% пацієнтів із залежністю в умовах війни за 10 тижнів.

Статистична інформація – зниження тяги до речовин у пацієнтів залежно від кількості тижнів терапії КПТ

Дані взято з дослідження Українського інституту когнітивно-поведінкової терапії (UICBT, 2023)

Приклади з практики: Історії успіху

Історія Марії

Марія, 38 років, боролася з переїданням як способом справлятися зі стресом. Її думка: “Їжа – моя єдина радість”. Через щоденник вона зрозуміла, що це ілюзія, і замінила перекуси прогулянками. Через півроку вона схудла на 15 кг.

Історія Дмитра

Дмитро, 27 років, був залежний від онлайн-ігор. Він думав: “Без ігор я ніхто”. Когнітивно-поведінкова терапія допомогла йому знайти цінність у волонтерстві. Зараз він допомагає переселенцям і не грає вже більше року.

Висновок: Ваш шлях до свободи

КПТ – це ваш шанс переписати свою історію. Уявіть себе через рік: ви прокидаєтеся з ясною головою і знаєте, що сильніші за свої думки. Почніть сьогодні – запишіть одну думку, що обмежує, і оскаржте її. В наркологічному реабілітаційному центрі “Пульс” на вас завжди чекають фахівці, готові допомогти. Ви не самотні!