Передозування наркотиками чи алкоголем: що робити в перші хвилини, поки їде швидка

Проста інструкція для людини без медичної освіти: як зрозуміти, що це вже загроза життю, і що робити до приїзду бригади

✅ Статтю перевірено лікарем-наркологом

Жмаков Олег Анатолійович

Психіатр-нарколог вищої категорії • Головний лікар клініки «Пульс»

Стаж 30 років. Закінчив НМУ ім. О.О. Богомольця за спеціальністю «Психіатрія». Поєднує клінічний досвід із сучасними протоколами лікування залежностей. Дата перевірки: 31.08.2026.

Негайно телефонуйте 103: ознаки, за яких не можна чекати

Якщо ви просто зараз поруч із людиною, якій погано після алкоголю або наркотиків, почніть з одного: наберіть 103. Не з пошуку причини, не з умовлянь і не з кави. Швидка приїде і до того, хто «просто дуже п’яний», і це нормальна ситуація для бригади. Зайвий виклик нікому не шкодить, а пропущений коштує життя. Якщо ви вагаєтеся, небезпечно це чи ні — вважайте, що небезпечно.

Якщо людина притомна, але каже, що не хоче жити, або ви бачите, що вона прийняла речовину навмисно, — не залишайте її одну і телефонуйте 103. Паралельно працює безкоштовна кризова лінія Lifeline Ukraine, короткий номер 7333, цілодобово; якщо не з’єднує — урядова лінія психологічної підтримки 0 800 100 102. Це не заміна швидкій: при отруєнні спершу медична допомога. Нижче — ознаки, за яких дзвонити треба негайно, не чекаючи, «чи стане гірше».

• Людину неможливо розбудити. Ви голосно звертаєтеся, трясете за плечі — реакції немає або вона зникає за секунду.
• Дихання рідке (менше 10-12 вдихів за хвилину), поверхневе, з довгими паузами, хрипке або з булькаючими звуками.
• Окремі судомні «хапання повітря» ротом. Це вже не дихання, а ознака зупинки серця: тут не просто телефонуйте, а негайно починайте натискання на центр грудної клітки (див. розділ про реанімацію).
• Губи, вуха, кінчики пальців посиніли або посіріли, обличчя сіро-бліде, шкіра холодна й липка. Так виглядає нестача кисню в крові.
• Почалися судоми: тіло вигинає, кінцівки трясе, людина себе не контролює. Нічого не вкладайте в рот і не тримайте силою — приберіть тверді предмети, захистіть голову і телефонуйте 103. Коли напад закінчився, людина залишиться непритомною: одразу покладіть її на бік і перевіряйте дихання, бо саме після нападу найчастіше трапляється вдихання блювотних мас.
• Шкіра гаряча й мокра, температура явно висока, людина марить і не розуміє, де вона. Це перегрів або гостре порушення свідомості, стан загрозливий для життя.
• Блювота в людини, яка не притомна або засинає. Вона може вдихнути блювотні маси — це окрема причина смерті при отруєнні.
• Людина призналася, що прийняла речовину чи таблетки навмисно, або поруч лежать порожні упаковки.

Передозування — це не «перебрав»: чому цей стан убиває за хвилини

Слово «передозування» багато хто чує як «сильно перебрав». Насправді це інший стан. П’яна людина реагує: бурмоче, відмахується, прокидається від болю, повертається на бік сама. При передозуванні свідомість вимикається настільки глибоко, що мозок перестає керувати диханням. Людина не «відсипається» — вона поступово задихається у сні, тихо, без боротьби й криків. Саме тому фраза «хай полежить, протверезіє» щороку забирає життя людей, яких можна було врятувати простими діями.

Механізм залежить від речовини, але фінал однаковий. Опіоїди й алкоголь пригнічують у стовбурі мозку центр, який дає команду вдихнути: дихання стає рідким, нерівним, а потім зупиняється. Стимулятори діють навпаки — розганяють серце, підіймають тиск і температуру тіла, і небезпека тут у перегріві, судомах, порушенні ритму серця. Але без кисню клітини мозку починають гинути вже через 3-5 хвилин, а бригада навіть у місті їде 10-20 хвилин. Ці хвилини закриваєте ви.

Передозування часто, хоч і не завжди, трапляється на тлі вже сформованої залежності: людина збільшувала дозу, змішувала речовини з алкоголем або повернулася до вживання після перерви, коли стійкість організму вже впала. Але буває й інакше — перший чи випадковий прийом, невідома домішка в купленому порошку, помилка з дозою ліків, навмисне отруєння. Тому розбиратися в причині потрібно завжди, і робить це лікар, а не родина за столом. Реанімація і крапельниця рятують життя сьогодні, а далі потрібне лікування наркозалежності, інакше та сама ніч повторюється.

Перші 60 секунд: безпека для вас, перевірка свідомості та дихання

Спершу подивіться навколо себе. Розбите скло, шприци й голки (не збирайте їх руками), увімкнена газова плита, відчинене вікно, агресивні люди поруч — усе це може зробити з одного постраждалого двох. Якщо людина збуджена й агресивна, не наближайтеся впритул: телефонуйте з безпечної відстані й говоріть із нею спокійно. Рятувальник, який сам травмувався, вже нікому не допоможе. Це не боягузтво, а правило, яке діє в усіх протоколах першої допомоги.

Далі перевірте свідомість. Голосно зверніться на ім’я: «Ви мене чуєте?» Обережно потрясіть за плечі. Якщо реакції немає — не витрачайте час на болісні прийоми, нашатир, ляпаси чи воду в обличчя. Відсутність відповіді на гучне звертання і потрясіння за плечі вже означає, що людина без свідомості: телефонуйте 103 і переходьте до перевірки дихання.

Тепер дихання, і на це у вас не більше 10 секунд. Покладіть людину на спину, одну руку покладіть на лоб і злегка закиньте голову назад, двома пальцями іншої руки підніміть підборіддя. Нахиліться вухом до рота й носа і працюйте за принципом «чую – бачу – відчуваю»: чую звуки дихання, бачу рухи грудної клітки, відчуваю повітря на щоці. Пульс не шукайте — без підготовки це ненадійно й забирає хвилини. Орієнтир один: нормальне дихання є або його немає.

Виклик 103: що саме сказати диспетчеру, щоб допомога приїхала швидше

Телефонуйте одразу, як зрозуміли, що людину не розбудити. Не «подивимося ще п’ять хвилин» і не «спершу спробую привести до тями». Увімкніть гучний зв’язок і покладіть телефон поруч — руки вам будуть потрібні. Якщо ви не самі, розподіліть ролі: одна людина говорить із диспетчером, друга залишається біля постраждалого. Диспетчер — не формальність: він підкаже, що робити, і може вести вас по реанімації голосом, поки бригада в дорозі.

Не бійтеся назвати речовину: від цього залежить, які ліки й апаратуру привезе бригада. Медичні працівники зв’язані лікарською таємницею і приїжджають лікувати, а не розслідувати. В окремих випадках — травма, смерть, якщо постраждалий неповнолітній — бригада зобов’язана повідомити поліцію. Водночас ненадання допомоги людині в небезпечному для життя стані, якщо ви могли її надати без серйозної небезпеки для себе, або неповідомлення про такий стан медичним чи рятувальним службам — окреме кримінальне правопорушення (стаття 136 Кримінального кодексу України). Телефонний виклик 103 цей обов’язок виконує завжди. Говоріть коротко й по суті — ось що треба сказати в першу хвилину розмови.

• Точна адреса: вулиця, номер будинку, під’їзд, поверх, номер квартири, код домофону або де вас зустріти. Якщо ви на вулиці чи в парку — найближчий орієнтир.
• Що саме сталося: людина без свідомості, не дихає або дихає рідко, підозра на передозування чи отруєння алкоголем.
• Стать і приблизний вік постраждалого, скільки людей потребують допомоги.
• Чим людина отруїлася, якщо ви це знаєте або бачите поруч упаковки, шприци, пляшки. Якщо не знаєте — так і скажіть, це нормально.
• Чи були судоми, блювота, чи людина травмувалася, чи є в неї відомі хвороби (серце, діабет, епілепсія).
• Свій номер телефону та ім’я — щоб бригада могла перетелефонувати, якщо не знайде вхід. Не завершуйте розмову, поки диспетчер сам не скаже, що можна.

Людина без свідомості, але дихає: стабільне положення на боці крок за кроком

Якщо людина не реагує, але дихає нормально, найкорисніше, що ви можете зробити до приїзду бригади, — покласти її на бік. Причина проста й механічна. У непритомної людини, яка лежить на спині, розслаблений язик западає назад і перекриває дихальні шляхи. А при отруєнні майже завжди буває блювота: на спині вона потрапляє в легені, і людина гине не від речовини, а від задухи. На боці язик не западає, а рідина вільно витікає з рота, і вичищати нічого не потрібно.

Не підкладайте під голову подушку чи складений одяг — це згинає шию і перекриває дихальні шляхи. Накрийте людину чимось теплим: при отруєнні тіло швидко втрачає тепло, особливо на підлозі чи на вулиці. Техніка повороту виглядає складно на папері, але займає менше хвилини.

• Станьте на коліна збоку від людини, приберіть з-під неї тверді предмети, окуляри, телефон.
• Найближчу до вас руку зігніть у лікті догори під прямим кутом, долонею вгору.
• Дальню руку візьміть за кисть, проведіть через груди й притисніть тильною стороною до тієї щоки, що ближче до вас — так ця рука підтримає голову, коли людина повернеться обличчям до вас. Свою долоню тримайте поверх її кисті.
• Дальню ногу зігніть у коліні, не відриваючи стопу від підлоги, і потягніть за коліно на себе — людина плавно перевернеться на бік обличчям до вас.
• Верхня нога має залишитися зігнутою в коліні під прямим кутом: це опора, щоб людина не перекотилася назад на спину.
• Голову злегка закиньте назад, рот спрямуйте донизу, щоб рідина витікала назовні, а не всередину.
• Коли людина вже на боці — не йдіть від неї. Перевіряйте дихання щохвилини: при отруєнні стан змінюється швидко, і людина, яка дихала дві хвилини тому, може перестати.

Людина не дихає: серцево-легенева реанімація простими словами

Починати реанімацію треба, якщо нормального дихання немає або ви бачите лише окремі судомні «хапання повітря». Не витрачайте час на пошук пульсу й на сумніви. Покладіть людину на спину на тверду рівну поверхню — підлога, земля, асфальт. Диван і ліжко не підходять: натискання «гаснуть» у м’якому. Якщо в роті є рідина чи блювотні маси, поверніть голову набік, дайте їм витекти і одразу починайте натискання. Не намагайтеся вичищати рот пальцем навмання: так вміст заштовхується глибше в дихальні шляхи.

Цифри, які треба запам’ятати, прості. Основу долоні покладіть на центр грудної клітки, другу долоню зверху, пальці зчепіть. Руки прямі, тиск вертикально вниз. 30 натискань на глибину 5-6 см із частотою 100-120 на хвилину — це приблизно два натискання за секунду. Після кожного натискання дозволяйте грудній клітці повністю розправитися. Потім 2 вдихи: закиньте голову, підніміть підборіддя, затисніть ніс, щільно охопіть губами рот і видихніть протягом однієї секунди, дивлячись, чи піднімається грудна клітка.

Далі — безперервні цикли 30 натискань і 2 вдихи, до приїзду медиків або поки людина не почне дихати сама. При передозуванні вдихи особливо важливі: головна проблема тут саме нестача кисню. Але якщо ви не можете або не готові робити вдихи, робіть лише натискання, безперервно — це значно краще, ніж не робити нічого. Якщо поруч є ще хтось, міняйтеся кожні дві хвилини: втомлені руки натискають неглибоко. У публічному місці — торговий центр, вокзал, аеропорт, великий офіс — попросіть когось пошукати зовнішній дефібрилятор (шафка з написом AED): прилад сам голосом скаже, що робити, і не дасть розряду, якщо він не потрібен. Самі по нього не йдіть.

Цифри вище — для дорослого й підлітка. Якщо постраждалий — дитина, порядок інший: спершу 5 вдихів, потім натискання на глибину приблизно третини товщини грудної клітки, у маленької дитини — двома пальцями або однією рукою. Скажіть диспетчеру 103 вік дитини, і він проведе вас голосом.

Передозування опіоїдами: звужені зіниці, рідке дихання і що таке антидот налоксон

Опіоїди — це героїн, метадон, фентаніл, а також рецептурні знеболювальні. Картина передозування досить характерна: людину неможливо розбудити, вона виглядає як дуже глибоко спляча, дихання рідке й поверхневе або чути гучне хропіння й булькання, губи й нігті синіють, шкіра холодна й липка, м’язи розслаблені. Класична ознака — дуже вузькі, «точкові» зіниці. Ваші дії при цьому ті самі, що й при будь-якому передозуванні: 103, прохідні дихальні шляхи, положення на боці або натискання на грудну клітку. Детальніше про те, як розпізнати передозування опіоїдами, ми писали окремо.

Для опіоїдів існує антидот — налоксон. Це препарат, який на певний час блокує дію опіоїдів і повертає людині дихання. Його вводять медики бригади, а також підготовлені люди в програмах зменшення шкоди, які проходять для цього навчання; конкретні дози й техніку ін’єкції ми тут свідомо не описуємо. Найважливіше знати інше: налоксон діє лише 30-90 хвилин, а опіоїди тривалої дії (метадон) або дуже потужні (фентаніл) залишаються в організмі значно довше. Коли дія антидоту закінчиться, передозування може повернутися — вже без нікого поруч. Тому госпіталізація обов’язкова навіть тоді, коли людина «ожила» і запевняє, що з нею все добре.

Після пробудження людина часто почувається розбито: нудота, озноб, біль у м’язах, тривога — це симптоми відміни. У цей момент виникає бажання «добити» дозу, і саме тут трапляється друге, часто смертельне передозування. Не дозволяйте вживати нічого, говоріть спокійно, дочекайтеся бригади. А коли криза минула, має сенс говорити про допомогу нарколога при опіоїдній залежності: один врятований вечір проблему не закриває.

Гостре алкогольне отруєння: чому не можна «відпоїти кавою» і залишати людину спати на спині

Якщо людину після алкоголю неможливо розбудити — телефонуйте 103 одразу, ще до того як читати решту цього розділу. Алкоголь звично не вважають «справжньою» отрутою, і це небезпечна помилка. Ознаки гострого отруєння: людину не розбудити або вона реагує лише на сильний біль, блювота в непритомному стані, дихання рідке й з паузами, шкіра бліда, холодна й липка, температура тіла падає, можливі судоми. Окремо небезпечно, якщо алкоголь змішали з таблетками від тривоги чи сну або з наркотиками — вони підсилюють один одного, і дихання пригнічується сильніше, ніж очікує сама людина.

Тепер про те, чого робити не можна. Кава й енергетики не протверезяють: кофеїн не прибирає алкоголь з крові, він лише маскує сонливість, через що стан здається легшим, ніж є. Холодний душ на вулиці чи в холодній квартирі додає переохолодження і може спричинити втрату свідомості. Нашатир, ляпаси, спроби силою залити воду в непритомну людину, викликати в неї блювоту, «клин клином» або повести «провітритися» — усе це або небезпечно, або просто забирає хвилини. Крапельниця вдома при тяжкому стані теж не вихід: без апаратури й контролю це ризик.

Окремо розрізняйте два різні стани. Перше — отруєння, коли людину не розбудити одразу після випитого. Друге — стан відміни, коли ознаки з’являються, навпаки, через 1-3 доби після того, як людина припинила пити: сильне тремтіння, пітливість, безсоння, страх, а далі людина перестає розуміти, де вона, бачить і чує те, чого немає, можуть початися судоми. Це алкогольний делірій (так звана «біла гарячка») — стан, небезпечний для життя, який лікують лише в медичному закладі. Тут також телефонують 103, а не чекають, поки «проспиться».

Що робити справді варто: викликати 103, покласти людину на бік, накрити теплим, перевіряти дихання щохвилини й не залишати її одну до приїзду бригади. Пам’ятайте, що алкоголь продовжує всмоктуватися ще 1-2 години після останньої чарки, тому людина, яка зараз «просто спить», через півгодини може перестати дихати.

Стимулятори, мефедрон і «солі»: перегрів, судоми, параноя — чим допомога тут інша

При передозуванні стимуляторами телефонуйте 103 одразу, щойно побачили перезбудження з гарячою шкірою, дуже частим пульсом, маренням або сильним страхом. Охолодження, про яке далі, — це те, що ви робите, поки їде бригада, а не замість неї. Картина тут протилежна опіоїдній: людина не засинає, а перезбуджена — розширені зіниці, гаряча й мокра шкіра, температура може піднятися до 39-40 градусів, тремтіння, біль у грудях, тривога, підозрілість, іноді галюцинації й марення. Найнебезпечніші прояви — перегрів, судоми, порушення ритму серця.

Головні завдання до приїзду бригади — охолодити й знизити рівень збудження. Виведіть людину з натовпу, спеки й гучної музики в прохолодне провітрене місце, зніміть зайвий одяг, протріть шкіру прохолодною водою, покладіть прохолодне на шию й під пахви. Якщо людина притомна і може ковтати — давайте прохолодну воду маленькими ковтками, по кілька ковтків кожні 10-15 хвилин. Не намагайтеся «промити» людину великою кількістю води: при отруєнні такими речовинами надлишок води знижує рівень натрію в крові й може спричинити набряк мозку. Непритомній або сонній людині не давати пити взагалі — вона вдихне рідину.

Чого не робити: не сперечатися з маренням і не переконувати, що «ніхто за тобою не слідкує» — для людини це реальність, і суперечка посилює страх. Не тримати силою кількома людьми: це підвищує ризик перегріву й травм. Не давати алкоголь, «щоб заспокоївся», і не давати ніяких таблеток з домашньої аптечки — наслідки непередбачувані. Світло приглушіть, говоріть коротко, тихо й спокійно, називайте себе й кажіть, що швидка їде. Судоми, біль у грудях, температура вище 39, втрата свідомості — не чекайте нічого й повторно наберіть 103, якщо стан погіршується після виклику.

Помилки, які найчастіше коштують життя при передозуванні

Більшість смертей при передозуванні трапляється не тому, що хтось зробив щось неправильно, а тому що не зробив нічого або чекав надто довго. Не залишайте людину одну «на п’ять хвилин», навіть якщо вона здається стабільною: саме тоді, коли поруч нікого немає, тихо зупиняється дихання. Якщо вам треба вийти, попросіть когось підмінити вас і покажіть, як перевіряти дихання. Нижче — помилки, які повторюються найчастіше; прочитайте їх зараз, у спокійному стані, бо в критичній ситуації думати вже не буде часу.

• Чекати, що «проспиться». Людина, яку не можна розбудити, не відсипається — вона може задихатися. Кожні 10 хвилин очікування зменшують її шанси.
• Пробувати привести до тями кавою, холодним душем, нашатирем або ляпасами. Це не діє на отруєння і відбирає час, потрібний на виклик 103.
• Залишати непритомну людину на спині. Западання язика й вдихання блювотних мас — одна з найчастіших причин смерті при отруєнні, і вона повністю зворотна простим поворотом на бік.
• Давати ще алкоголь, щоб «розслабився», або таблетки з домашньої аптечки — заспокійливі, снодійні, знеболювальні. Поєднання з речовиною непередбачуване і часто небезпечніше за саме передозування.
• Викликати блювоту в людини без свідомості або напівсонної. Вона не зможе захистити дихальні шляхи й вдихне блювотні маси.
• Не телефонувати 103 через страх проблем із поліцією. Бригада приїжджає лікувати, а ризик для життя від того, що ви не зателефонували, незрівнянно більший.
• Відмовитися від госпіталізації після того, як людина «ожила»: ускладнення з боку серця, легень і нирок розгортаються протягом наступних годин.

Після швидкої: детоксикація, обстеження і лікування залежності в клініці «Пульс» у Львові

Коли життю вже не загрожує небезпека, починається друга частина роботи — і її часто пропускають. У стаціонарі проводять детоксикацію: ставлять інфузії, щоб прибрати залишки речовини й відновити водно-електролітний баланс, знімають нудоту, тремор, тривогу й безсоння, контролюють тиск, пульс і температуру. Паралельно роблять обстеження — ЕКГ, аналізи крові, оцінку роботи печінки й нирок, бо передозування майже завжди залишає слід на серці та внутрішніх органах.

Далі лікар дивиться, що відбувалося до цієї ночі. Якщо людина вживала опіоїди, після детоксикації розгортається синдром відміни, і важливо розуміти, скільки триває ломка і чому саме в перші дні найвищий ризик зриву й повторного передозування. Якщо йдеться про стимулятори чи «солі», на перший план виходять тривога, виснаження й порушення сну, іноді залишкові психотичні прояви, які потребують спостереження психіатра. Родина теж потребує допомоги: про це ми докладно писали в матеріалі про те, як допомогти людині, яка вживає солі. Коротко: розмову варто починати не з докорів, а з факту — «ти міг померти цієї ночі».

Важливо: клініка «Пульс» не є службою екстреної допомоги. Якщо людину зараз неможливо розбудити або вона не дихає — телефонуйте 103. До нас звертайтеся тоді, коли життю вже не загрожує небезпека. Наркологічна клініка «Пульс» працює у Львові за адресою вул. Грінченка, 5, телефон (067) 103-33-53, цілодобово. Можливі формати: очна й онлайн консультація, виклик лікаря додому по Львову та області 24/7, лікування в стаціонарі. Прийом анонімний, без постановки на облік, клініка має ліцензію МОЗ. Психологи — Юрій та Анастасія Гур, Калерія Юрченко, Валентин Миненко. Повна наркологічна допомога в клініці «Пульс» включає і детоксикацію, і подальшу роботу з залежністю.

Будьмо чесними про межі: жоден лікар і жодна клініка не можуть гарантувати, що зривів більше не буде — залежність лікується довго, з періодами погіршень, і результат залежить від участі самої людини. Але ризик повторного передозування реально знижується, коли після гострого стану є лікування, спостереження й підтримка. Усі матеріали сайту рецензує головний лікар клініки Жмаков Олег Анатолійович, психіатр-нарколог вищої категорії з понад 30 роками практики. Ця стаття має інформаційний характер і не замінює консультації лікаря.