Алкогольна залежність як хронічне медичне захворювання
Алкогольна залежність (синдром залежності від алкоголю, алкоголізм) — це хронічне рецидивуюче медичне захворювання, яке характеризується втратою контролю над вживанням етанолу, формуванням фізичної та психічної залежності, появою характерного абстинентного синдрому при припиненні вживання. За МКХ-10 кодується як F10.2.
Важливо розуміти: це не «слабкість характеру», не «відсутність сили волі», не «погане виховання». Алкогольна залежність — це захворювання головного мозку, визнане ВООЗ, Американською психіатричною асоціацією (APA), Американським товариством аддиктивної медицини (ASAM). Лікується воно саме як медична проблема — з використанням фармакологічних, психотерапевтичних і реабілітаційних протоколів доказової медицини.
Клініка «Пульс» підходить до лікування алкогольної залежності з позиції сучасної наукової наркології — без міфів, без «швидких рішень» без основи, без стигматизації пацієнта. Ми працюємо за рекомендаціями ВООЗ, NIDA, SAMHSA, Європейського товариства з біомедичних досліджень алкоголізму (ESBRA).
Нейробіологія алкогольної залежності
Етанол — специфічна психоактивна речовина, яка діє на кілька нейромедіаторних систем головного мозку одночасно, що й робить формування залежності особливо складним:
- ГАМК-рецептори — алкоголь є позитивним модулятором ГАМК-А рецепторів (подібно до бензодіазепінів). Викликає седативний ефект, розслаблення, сонливість. При тривалому вживанні формується толерантність, і при відміні розвивається гіперзбудження ЦНС — основа делірію й судомного синдрому
- NMDA-рецептори — алкоголь блокує глутаматні NMDA-рецептори, пригнічуючи збудження. При хронічному вживанні кількість рецепторів компенсаторно збільшується, що при відміні викликає ексайтотоксичність і нейрональну смерть
- Мезолімбічна дофамінова система — алкоголь збільшує викид дофаміну в прилеглому ядрі, активуючи «систему винагороди» мозку. Формується асоціативний зв’язок: алкоголь = задоволення
- Ендогенна опіоїдна система — алкоголь стимулює викид β-ендорфінів, що викликає ейфорію і знеболення
- Серотонінова система — дисфункція якої пов’язана з депресивними станами при абстиненції
Тривале вживання (понад 5-10 років) викликає нейроадаптацію — структурні й функціональні зміни мозку: зменшення об’єму сірої речовини, дегенерацію мозочка, ураження мамілярних тіл, зниження когнітивних функцій. Частина з цих змін зворотна, частина — ні.
Стадії алкогольної залежності
Класично виділяють три клінічні стадії, запропоновані Є.О. Бабаяном і розвинуті ВООЗ:
I стадія (початкова, неврастенічна, 1-5 років)
Формується психічна залежність. Пацієнт помічає, що потребує алкоголю для відпочинку, знімання стресу. Зникає захисний блювотний рефлекс. Толерантність росте у 2-3 рази. Немає палімпсестів (провалів у пам’яті). Вживання щотижневе або частіше, але без абстиненції.
II стадія (розгорнута, наркоманічна, 5-10 років)
Формується фізична залежність — абстинентний синдром. З’являються палімпсести, псевдозапої (несистематичні багатоденні вживання). Толерантність максимальна (у 4-5 разів). Алкоголь стає регулятором фізіологічних станів. Починаються соматичні ускладнення (гастрит, гепатоз, кардіоміопатія). Особистісні зміни: огрубіння емоцій, конфліктність, зниження мотивації.
III стадія (кінцева, енцефалопатична, 10+ років)
Толерантність різко знижена — сп’яніння від малих доз. Істинні запої (7-14+ діб поспіль). Тяжкі соматичні ускладнення (цироз, кардіоміопатія, полінейропатія, енцефалопатія Верніке-Корсакова). Алкогольні психози. Деменція. Повна соціальна дезадаптація.
Діагностичні критерії залежності (F10.2 МКХ-10)
Діагноз «синдром залежності від алкоголю» встановлюється при наявності 3 і більше з наступних критеріїв протягом останніх 12 місяців:
- Сильне бажання вжити алкоголь (тяга, крейвінг) — нав’язливі думки про випивку
- Порушений контроль вживання: неможливість зупинитися після першої дози, вживання більше або довше, ніж планувалося
- Абстинентний синдром — тремор, пітливість, тахікардія, нудота, тривога при припиненні або скороченні вживання
- Толерантність — необхідність підвищення дози для того самого ефекту
- Звуження поведінкового репертуару — алкоголь займає центральне місце у житті, витісняючи роботу, сім’ю, хобі
- Продовження вживання попри шкоду — пацієнт бачить проблеми зі здоров’ям, сім’єю, роботою, але не припиняє